Когда вопросы без ответа
И жить смертельно надоест,
Не потому что веры нету,
Иль на тебе поставят крест.
Я еду, рано, на рассвете
В одно из самых чудных мест:
За город, в старую дубраву,
Искать не сон, не забытьё,
А ту, что ходит, словно пава,
Разя всё гордое моё,
Бела, как снег и златоглава…
А вы не видели её?
2011
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Як Іван оженився - Василь Мартинюк Я написав цей вірш з нагоди весілля мого друга. Намагався схопити тип християнина-холостяка, який хоче одружитися, і типи претенденток на його серце. Коли ж написав цей вірш, то прочитав його на тому весіллі. А мій друг образився. І то дуже серйозно. Сказав, що я його висміяв перед усіма разом з дружиною. Як я не оправдовувався, але все даремно. Тому ніде його й не друкував.
