Хіба таке буває у житті?
Здавалось, ні.
Вона прийшла, не попередивши нікого,
Забрала життя, –
Це та, що смерть її ім’я.
Життя не те, що вже на схилі,
Чекає черги лиш піти,
А те, що тільки почало йти,
Пізнало щастя і любов.
Після такого весь світ постав, наче чужий,
Залишився лиш ти і біль.
Навіщо, люди, ви
Ідолам серце віддаєте
Тим, що ставите в собі.
Не завжди й самі визнаєте,
Що існують все-таки вони.
То може бути пиво,
Як є воно, то добре все,
А як нема, то все і вся не так,
Чи жінка, чоловік, дитя?
Здається ж, що без них нема життя,
І душу всю ви їм віддали.
А чи то гроші, влада, жадоба?
Що саме?..
Не забувайте, що ноги глиняні
Ті мають ідоли,
Розіб’ються вони, впадуть
І серце ваше із собою понесуть
У безліч дрібних скалок
А вам лишиться їх збирати.
Кажуть, що вилікує час,
Та ні,
Лише покриє тінню давнини,
Він рани не загоїть, -
Це справа тільки Божої руки.
Молила Бога я,
Щоб дав тобі Він потяг до життя,
Жагу, бажання жити,
Та діла Його творити
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Сестричка, трошкі недопрацьовано. Побачила в вас, що ви можете краще. Знаете, склалося враження що вірш написано на один подих. А одного подиху щоб прочитати замало. Поуз недостатньо. Я не знаю, чи зрозуміли ви те що я написала і звісно, розмір та рима.
Благословінь вам у творчості!!! Комментарий автора: Дуже дякую за відгук. Правду кажучи, я не зовсім по віршам, по натхненню можу написати, та нечасто. Але передивлюсь - може вдасться переробити краще.
А может ты забыл, для чего ты был создан? - Лариса Попова Драгоценные родители, ВОПИЯЙТЕ К Богу о детях наших! Вопияйте к Богу, чтобы Он учил нас эффективно и духовно осмысленно молиться о наших детях. Написано: Смерть и жизнь во власти языка. Господь говорит: ИЗБЕРИ ЖИЗНЬ!
С согласия сына одна из песен. Я больше года лежала... Он кормил меня с ложки, поворачивал, укрывал, ставил на ноги возле дивана и всё остальное, а по ночам я кричала от боли. И он утром шел в школу и спал на занятиях. И работал... (т. к.пенсии по инвалидности и скудных алиментов не хватало на еду). Мы тогда проходили через уроки человеческого равнодушия и жестокости по всем уровням: государства, школы, религии, близких. Взрослые сдавались и теряли родных, а мой мальчик силою Бога ЖИВОГО выстоял, а я осталась жить, потому что над нами ХРИСТИАНАМИ смерть не имеет власти, пока наш дух пребывает в Слове Библии. Мы учились ЖИТЬ И ПОБЕЖДАТЬ, когда жить невозможно. Более подробно (о пути ПОБЕДЫ) написала в рубрике Свидетельство:
,,Как жить, когда жить невозможно,,
У нас замечательные дети! Стойте в вере на Слове Божием: Вот наследие от Господа - дети; награда от Него. Наши дети нам в благословение!
Слово могущественной Божьей защиты на семьи и детей в рубрике Крик души: Крик духа - КРИК ПОБЕДЫ.
Дивны судьбы Его! да откроет каждому из нас Господь Слово Своё,ЧТО означает: В свитке книжном написано О МНЕ! Благодарение Тебе за это Господь Иисус Христос - Слово Божие ЖИВОЕ. Аллилуйя.
